ЮРИДИЧЕСКАЯ ФИРМА «K&S partners»
«Наш результат – креативные решения ваших проблем!»
+38 097-00-17-016
+38 063-653-03-82
+38 050-884-54-02
Отдельные проблемы возмещения материального ущерба при ДТП

Отдельные проблемы возмещения материального ущерба при ДТП

(украинская версия для ознакомления ниже)

 

Довольно часто возмещение материального ущерба, причинённого виновником дорожно-транспортного происшествия, является проблемой.

Смоделируем ситуацию, которую нужно будет решить.

Произошло дорожно-транспортное происшествие (в дальнейшем - ДТП) без наличия телесных повреждений владельцев транспортных средств, которые имеют при себе полис обязательного страхования гражданско-правовой ответственности. При ДТП одним из владельцев транспортного средства были нарушены пункты 12.2. и 13.1. Правил дорожного движения Украины от 10 октября 2001 г. № 1306 (в дальнейшем – ПДД), что привело к физическому уничтожению транспортного средства. Виновник ДТП всячески отрицает свою вину и не желает возмещать материальный ущерб, ссылаясь на полис обязательного страхования гражданско-правовой ответственности. В тоже время, страховая компания находится на стадии ликвидации и так называемые факторинговые компании от ее лица возмещают ущерб при ДТП лишь частично (от 30% до 50%).

При возникновении ДТП участникам происшествия необходимо вызвать на место происшествия сотрудников государственной автомобильной инспекции (в дальнейшем – ГАИ). Процедура оформления работниками ГАИ материалов об административных нарушениях ПДД предусмотрена Инструкцией по оформлению работниками Госавтоинспекции МВД материалов об административных нарушениях в сфере обеспечения безопасности дорожного движения от 26.02.2009 г. №77 (далее – Инструкция №77). В соответствии с Инструкцией №77 при выявлении нарушения ПДД сотрудник ГАИ согласно ст. 255 Кодекса Украины об административных правонарушениях от 7 декабря 1984 г.  N 8074-X (далее - КУоАП) составляет протокол об административном правонарушении.

По возможности, при оформлении ДТП владельцам транспортных средства необходимо обратить внимание на порядок оформления и обстоятельства, которые документирует сотрудник ГАИ, чтобы в дальнейшем избежать юридических рисков связанных с несоответствием обстоятельствам ДТП.

В нашем случае, нарушение виновником ДТП пунктов 12.2. и 13.1. ПДД заключается в превышении скорости движения и несоблюдение безопасной дистанции при управлении транспортным средством.

Ответственность виновника ДТП за нарушение ПДД предусмотрена ст. 124 КУоАП, а именно: «За нарушение участниками дорожного движения правил дорожного движения, повлекшее повреждение транспортных средств, груза, автомобильных дорог, улиц, железнодорожных переездов, дорожных сооружений или другого имущества, влечет наложение штрафа в размере двадцати необлагаемых минимумов доходов граждан или лишение права управления транспортными средствами на срок от шести месяцев до одного года».

Подведомственность подобной категории дел предусмотрена ст. 221 КУоАП, согласно которой дела об административных правонарушениях предусмотренных статьей 124 КУоАП рассматриваются судьями районных, районных в городе, городских или городских районных судов.

Хотелось бы обратить внимание на два обстоятельства, которые затрудняют возмещения ущерба при ДТП.

Виновники ДТП, нежелающие возмещать ущерб еще на стадии привлечения их к административной ответственности, прибегают к коррупции в судах апелляционной инстанции для закрытии производства по делу в связи с отсутствием события и состава административного правонарушения (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУоАП).

Во вторую очередь, возмещение ущерба затрудняется в случае ликвидации страховой компании при появлении так называемых факторинговых компаний, что приводит к частичному возмещению причиненного материального ущерба и невозможностью получения денежных средств в разумные сроки.

Предусмотренная в этом случае возможность получения страхового возмещения реализуется лишь тогда, когда виновник ДТП привлечен к административной ответственности на основании ст. 124 КУоАП и есть постановление суда, набравшее законной силы.

Взаимоотношения с факторинговыми компаниями принимают форму договора (ст. 1077 Гражданского кодекса Украины) о передаче права требования клиента к должнику в обмен на денежные средства. Особенностью этих правоотношений является оплата лишь от 30% до 50% суммы страхового возмещения, предусмотренного в полисе обязательного страхования гражданско-правовой ответственности.

В этом случае пострадавший в ДТП может воспользоваться шансом на частичное возмещение ущерба, но в последующем теряется возможность полного покрытия ущерба (в том случае, если сумма страхового возмещения по полису полностью не покрывает ущерб).

При ликвидации страховой компании пострадавший может не соглашаться на условия факторинговой компании и обратиться непосредственно с исковым заявлением в Хозяйственный суд, руководствуясь при этом ст.ст. 20, 22 Закона Украины "Об обязательном страховании гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств» от 01.07.2004, №1961-IV и               ст. 17 Закона Украины «О восстановлении платежеспособности должника или признании его банкротом» от 14 мая 1992 года, №2344-XII, что безусловно повлечет дополнительные расходы на представительство интересов в суде и не может гарантировать результат.

При возникновении подобных ситуаций многие материально пострадавшие от ДТП владельцы транспортных средств считают, что шансов получить возмещение ущерба нет или шансы незначительны, однако такое мнение обманчиво.

У пострадавшего в ДТП, есть возможность взыскать ущерб непосредственно с виновника ДТП в гражданском производстве, основываясь на следующих нормах права.

Согласно Постановления Верхового Суда Украины от 04.11.2014 г. № 910/17223/13 | 3-165гс14, лицом, ответственным за причиненный ущерб, может быть как непосредственный причинитель вреда так и страховая компания, ответственная за последнего.

Частью 2 статьи 1187 Гражданского кодекса Украины, предусмотрено, что ущерб, причиненный источником повышенной опасности, возмещается лицом, которое на соответствующем правовом основании (право собственности, иное вещное право, договор подряда, аренды и т.п.) владеет транспортным средством, механизмом, другим объектом, использование, хранение или содержание которого создает повышенную опасность. (Постановление Верховного Суда Украины от 03.12.2014, № 6-183цс14).

Для взыскания в гражданском производстве, нанесенного ущерба, владельцу уничтоженного транспортного средства необходимо провести ряд действий:

1) найти эксперта-автотовароведа и в соответствии с Методикой товароведческой экспертизы и оценки колесных транспортных средств от 24.11.2003 г. № 142/5/2092, произвести оценку причиненного ущерба;

2) в обязательном порядке обратится к квалифицированным специалистам юридической фирмы для эффективного решения проблемы и обращения в суд с исковым заявлением;

3) после получения решения суда о взыскании ущерба с виновника ДТП, самостоятельно или через представителей, направить исполнительный документ в органы государственной исполнительной службы для взыскания денежных средств;

Подводя итоги, проблема возмещения ущерба при ДТП связана с неэффективной работой правовой системы Украины, обусловленной общественно-политическим кризисом в стране.

 

Окремі проблеми відшкодування матеріального збитку при ДТП

( українська версія)

 

Досить часто відшкодування матеріального збитку, заподіяного винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, є проблемою.

Змоделюємо ситуацію, яку потрібно буде вирішити.

Сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) без наявності тілесних ушкоджень власників транспортних засобів, які мають при собі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. При ДТП одним з власників транспортного засобу були порушені пункти 12.2. і 13.1. Правил дорожнього руху України від 10 жовтня 2001 р № 1306 (надалі - ПДР), що призвело до фізичного знищення транспортного засобу. Винуватець ДТП всіляко заперечує свою провину і не бажає відшкодовувати матеріальні збитки, посилаючись на поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У той же час, страхова компанія знаходиться на стадії ліквідації і так звані факторингові компанії від її особи відшкодовують збитки при ДТП лише частково (від 30% до 50%).

При виникненні ДТП учасникам події необхідно викликати на місце події співробітників державної автомобільної інспекції (надалі - ДАІ). Процедура оформлення працівниками ДАІ матеріалів про адміністративні порушення ПДР передбачена Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26.02.2009 р №77 (далі - Інструкція №77). Відповідно до Інструкції №77 при виявленні порушення ПДР співробітник ДАІ згідно ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р N 8074-X (далі - КУпАП) складає протокол про адміністративне правопорушення.

По можливості, при оформленні ДТП власникам транспортних засоби необхідно звернути увагу на порядок оформлення і обставини, які документує співробітник ДАІ, щоб надалі уникнути юридичних ризиків пов'язаних з невідповідністю обставинам ДТП.

У нашому випадку, порушення винуватцем ДТП пунктів 12.2. і 13.1. ПДР полягає в перевищенні швидкості руху та недотримання безпечної дистанції при управлінні транспортним засобом.

Відповідальність винуватця ДТП за порушення ПДР передбачена ст. 124 КУпАП, а саме: «За порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року ».

Підвідомчість подібної категорії справ передбачена ст. 221 КУпАП, згідно з якою справи про адміністративні правопорушення передбачених статтею 124 КУпАП розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Хотілося б звернути увагу на дві обставини, які ускладнюють відшкодування збитку при ДТП.

Винуватці ДТП, які не бажають відшкодовувати збиток ще на стадії залучення їх до адміністративної відповідальності, вдаються до корупції в судах апеляційної інстанції для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

У другу чергу, відшкодування шкоди не може у разі ліквідації страхової компанії при появі так званих факторингових компаній, що призводить до часткового відшкодування завданих матеріальних збитків і неможливістю отримання грошових коштів в розумні терміни.

Передбачена в цьому випадку можливість отримання страхового відшкодування реалізується лише тоді, коли винуватець ДТП притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КУпАП і є постанова суду, що набрало законної сили.

Взаємини з факторинговими компаніями приймають форму договору (ст. 1077 Цивільного кодексу України) про передачу права вимоги клієнта до боржника в обмін на грошові кошти. Особливістю цих правовідносин є оплата лише від 30% до 50% суми страхового відшкодування, передбаченого в полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У цьому випадку потерпілий в ДТП може скористатися шансом на часткове відшкодування збитків, але в подальшому втрачається можливість повного покриття збитків (у тому випадку, якщо сума страхового відшкодування за полісом повністю не покриває збитки).

При ліквідації страхової компанії потерпілий може не погоджуватися на умови факторингової компанії і звернутися безпосередньо з позовною заявою до Господарського суду, керуючись при цьому ст.ст. 20, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004, №1961-IV та ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року, № 2344-XII, що безумовно потягне додаткові витрати на представництво інтересів в суді і не може гарантувати результат.

При виникненні подібних ситуацій багато матеріально постраждалі від ДТП власники транспортних засобів вважають, що шансів отримати відшкодування збитку немає або шанси незначні, проте така думка оманливе.

У потерпілого в ДТП, є можливість стягнути збитки безпосередньо з винуватця ДТП в цивільному провадженні, грунтуючись на наступних нормах права.

ЗГІДНО Верхової СУДУ Постанови України від 04.11.2014 р № 910/17223/13 | 3-165гс14, особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній винуватець шкоди так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

2 Частиною статті +1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (Постанова верховного СУДУ України від 03.12.2014, № 6-183цс14).

Для стягнення в цивільному провадженні, завданих збитків, власнику знищеного транспортного засобу необхідно провести ряд дій:

1) знайти експерта-автотоварознавця і відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24.11.2003 р № 142/5/2092, провести оцінку завданих збитків;

2) в обов'язковому порядку звернеться до кваліфікованих фахівців юридичної фірми для ефективного вирішення проблеми і звернення до суду з позовною заявою;

3) після отримання рішення суду про стягнення збитків з винуватця ДТП, самостійно або через представників, направити виконавчий документ до органів державної виконавчої служби для стягнення грошових коштів;

Підводячи підсумки, проблема відшкодування шкоди при ДТП пов'язана з неефективною роботою правової системи України, обумовленої суспільно-політичною кризою в країні.